Дайте кирпича! Что тут насочинялось? Ну-ка, раз попросили, значит, тяжелый рок наркомана я напишу. Но сначала дозвольте мне найти все необходимые закладки, чтобы история получилась правдоподобной. Берите с собой курицу, я не умею играть на пианино без него.
Пункт 1. Как я познакомился с метамфетамином? Это произошло в тот день, когда я решил ширяться по темным улицам нашего города. Это был вечер, и я знал, что мне нужно найти что-то, чтобы покинуть реальность на некоторое время. Я небрежно фланировал среди толпы, и мой взгляд упал на парня в углу аллеи. Он предложил мне «дип», и я понял, что это то, что я искал. Мы раскумарились в темень и наслаждались каждой минутой, проведенной в этом состоянии.
Весь мир вокруг меня стал выглядеть таким ярким и необъяснимым. Я не мог удержаться на месте и начал фланировать по городу, словно окунувшись в параллельную реальность. Люди проходили мимо меня, и я чувствовал, что они не в состоянии разглядеть мою истинную суть. Я был укрыт от них туманом моего наркотического облака.
| А всё это время, на фоне моих приключений, |
играла музыка. Ну, например, однажды я наткнулся |
на пианино в заброшенной улице, и оно |
воспринималось мною как величавый голос |
тяжелого рока, непрерывно звучащий в моей |
голове. Я сел за инструмент и стал |
сочинять свою собственную легендарную музыку. |
Мои пальцы двигались по клавишам в ритме моего сердца, который стучался с невиданной силой. Я прекрасно понимал, что на самом деле я не играю на пианино, а создаю магию, звучащую из-под моих пальцев. Это был особый вид наслаждения - играть на инструменте, пока наркотики полностью овладевали моим сознанием.
Как только эффект наркотиков начал спадать, я понимал, что это было только проблеском моего воображения. Но это не останавливало меня. Я жаждал больше, я хотел снова и снова погрузиться в этот фантастический мир. Вскоре мне удалось найти не бодяженный кокаин – самый сильный способ уйти из реальности и окунуться в свои живые иллюзии.
Мои дни превратились в серию наркотических приключений. Я путешествовал по городу, встречал странных людей и наблюдал, как мой образ жизни разрушался одним уколом за другим. Мои друзья перестали меня узнавать – я стал тенью себя. Все, что меня интересовало, это наркотики и мрачный рок, который постоянно звучал в моих наушниках. Я начал избавляться от них и искать помощи у специалистов.
Я не могу сказать, что это было просто. Борьба с наркотической зависимостью – это непростой путь. Но я сумел победить. Я восстановил свою жизнь и вернулся к пианино, чтобы отдавать ему свою энергию, свои мысли и свою музыку.
Мое путешествие было уроком для меня и для всех, кто может читать эту историю. Борьба с зависимостью это долгий и сложный путь, но он возможен.
Я провел много ночей, испытывая ненависть к той жизни, которую выбрал раньше. Теперь я счастлив, что преодолел свои демоны и могу рассказывать об этом. Так что помните, друзья, жизнь – это не тот рок-н-ролл, который играется наркотиками. Жизнь может быть красивой и полной мелодии, но только если вы сами строите эту музыку.
Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!